субота, 24 грудня 2022 р.

Сергій Гайдай про наше майбутнє

І про майбутнє соціалізму? Ну без сумніву. Українського соціалізму.


Втім, зрозуміло, щось хочеться і додати чи уточнити. Чи запитати. Себе і слухача, а може і пана Сергія.

З абсолютною більшістю того, що сказано паном Сергієм, я згоден. Втім, маємо ж готуватись до великої роботи, то важливо бути точними у складанні цих планів. Тому дещо хочу уточнити.

1. 15:34 Суспільний стан (сословіє) - некоректна згадка про станове суспільство царської Росії. Треба казати про суспільну групу. Зокрема ветеранів. Ветерани можуть стати кадровим резервом, але тільки тоді, коли з ними будуть по-справжньому працювати політичні сили, навчати і залучати до політпроцесу. Це як казати про владу, а як про різні суспільні організації, так зване соросятство. то й там ветерани будуть потрібні. Як вітрина, для публічності. А от прибрати чиновництво хибна мета. Треба брати під контроль, це зовсім інше.

2. 18:30 Тут знов сословіє. Мабуть, точніше "політичний клас", себто всі ті громадяни, що цікавляться політикою, завжди йдуть на вибори (або ігнорують їх свідомо). Ну а інтелектуали мають бути розділені на політичних (тих, що цікавляться і висловлюються на політичні теми) і культурологічних, що в політику не мішаються. Чи це можливо? Це важливо. Політичні інтелектуали мають артикулювати свою політичну позицію. І, відповідно, вести роботу в рамках певного політичного напрямку. Зрозуміло, що політтехнологи не належать до цієї верстви, вони не мають політичних переконань, деполітизовані (хоч це виглядає дивно) і працюють за угодою з будь-якою партією. Інша справа, що політтехнолог - член партії, учасник того чи іншого партійного органу, є належним до соціальної групи саме партійного активу, не інтелектуалів як таких чи вільних, позасистемних.

3. 20:37 Я теж сподіваюсь розвитку місцевого самоврядування. От запрошую в ОТГ: першу, другу, третю. Абсолютна відсутність власне політичного процесу, точне відзеркалення стану справ в Києві і регіональних центрах. Місцеві клани, популізм, корупція. Реформація тут може бути проведена тільки як свідомий планований процес, а не автоматичний результат перемоги над Путіним.

4. 22:40 От як співпало, я теж згадував нещодавно Америку. Через те, що наші люди не схожі на американців багато в чому. Подальші мрії пана Сергія він має вкласти в партійну програму. Ну, скажімо, соціалістичної партії. Або будь-якої, як незалежний політтехнолог. Але обов'язково в програму партії, а не в телешоу. Тоді є шанс на реалізацію. Ні, в шоу теж треба про це казати, але тільки для поширення в масах. Для реалізації про програму має дбати партія. В Києві, в регіонах і ОТГ. Нова еліта, яка весь час згадується, не впаде з неба, це ті самі люди, що сьогодні, але змінені обставинами і щоденною роботою над собою саме в напрямку тих чи інших змін нашого політичного життя.

5. 23:27 Я б пана Сергія підправив чи уточнив, коли він каже "національна держава", то має на увазі "моноетнічна". І тут Конституція дає нам вказівку: народ всіх національностей. Що борцям з російською мовою видається неправильним. Ну а я як ліберал це заперечую. І подальші пропозиції чи надії пана Сергія є ліберальні або і суперліберальні, це, звісно, не підходить націоналістам. А соціалісти і консерватори можуть підтримати, кожні, так би мовити, виходячи зі своїх базових цінностей - Справедливості і Христа.

6. 25:54 Досвід Ізраїлю можна вивчати вже сьогодні, адже це соціалістична країна. Ні? Націоналістична? Ну сіонізм же в основі. А соціалізм? Дуже корисно буде придивитись до того, як там все це поєдналось. Хоч в нашому випадку, як видається, за основу беремо не кров, а ґрунт. Народжений в Україні Троцький, що навчався в Одесі і Миколаєві - наш земляк.

7. 29:30 Що свобода є найбільшою цінністю для українця - це з "козацього роду". Але ж козаки і посполиті селяни - це різні стани. Я б не плекав таких надій. Поки що радянського в наших громадянах більше, як на мене.

8. 30:41 Національна ідея в редакції демократів, що боролись з партократами виглядала так: Нам у Європу! І я як ліберал її підтримую. Націоналісти не формулюють національної ідеї більшої за вигнання російської мови. Треба виборцям про це весь час нагадувати і пропонувати власну вже згадану партійну програму, що веде країну, націю, народ всіх національностей таки до Європи. Кожен день, в кожному місті і селі, маленькими кроками, але щодня. А хто це має робити? Політичний клас. Якого поки що не видно.

9. 32:55 Цілком згоден. Це, між іншим, наш спосіб повернути Заходу борги за допомогу під час війни: втримати Росію на демократичному шляху, не дозволити почати атомну війну, збудувати там політичну систему, перевиховати людей - депутінізація як велика довга робота. Ну а про вплив інформаційного фактору годі й казати. І я б тут підкреслив вплив того, що раніше називалось "народна дипломатія", вона сьогодні у Фейсбуці чи Ютюбі працює без вкладення коштів тільки волею громадян, які мають на це час і бажання.

10. 35:51 Наведу власний приклад. Я з 14 року пишу в Мережі українською. Це емоційне рішення, я не міркував про це, не думав, не вагався. Що не завадило мені досліджувати путінізм як антитезу російській культурі.

11. 49:43 Слава Україні! Слава ЗСУ!

---

Є що сказати? Будь ласка. Вам яка теми чи територія ближча?

А потім було продовження. Як на мене, то набагато більш слабке.








Немає коментарів:

Дописати коментар