Така назва пасує, звісно, для якоїсь солідної наукової конференції. Науково-практичної, як тут вже згадується політична ідеологія, а відтак і політична сила. Але конференції поки що не буде, є набагато більш скромний привід для такої розмови.
Якось так вийшло, що попала під руку ціла серія публікацій: Юрія Візниці, Ігоря Поліщука, Віталія Гайсенюка але не тільки - що вже там перелічувати. Серед бібліографічних показників можна побачити десятки і сотні робіт наших науковців, що тему в тій чи іній мірі, в тому чи іншому аспекті висвітлюють. Ну дійсно, всі ж розуміють, наскільки питання з цією нашою ментальністю стало тепер важливим. Не виходить так от якось з наскоку, жваво і весело в ту омріяну Європу потрапити. Не та ментальність?
Добре, нехай не та, але ж то не остаточний присуд історії, ментальність можна і змінити. Так, не легко це буде зробити, а треба. І починати треба було ще вчора, бо як ми ще якийсь час потупцюємо на місті, то це ж погано закінчиться. Чи не на часі вже щось почати робити в цьому напрямку?
Наприклад: взятись оці питання з ментальністю доносити в режимі дистанційного навчання до активу соціалістичних партій? А хто ж візьметься? А хто організує?
Тепер побачимо, чи вийде в нас конференція. Науково-практична. З практичного вирішення отих наукових питань.
Сумніви дуже великі, бо наші науковці статті пишуть - це ж їхня робота, але на більш живий контакт йти не хочуть. Ну от приклад з істориками. Або з іншої галузі, електронної.
Так само і партійні функціонери чи керівники зайняті організаційними питаннями, за навчання свого активу все взятись не можуть.
Але ж і кидати цю справу не можна. То зробимо спробу згаданих фахівців до розмови залучити.
Зрозуміло, не тільки їх, так само активістів, простих партійців, що вагу наукового підходу до питань етнополітичних розуміють. І готові, що важливіше за все, рухатись тут від нашої минулої ментальності до якоїсь нової, більш дієвої і результативної.
І про наші ресурси. Це навчальний центр, а також засоби Гугль Класруму. Цілком сучасний арсенал. Хоч для його використання чогось не вистачає... Ментальність не та?
Якось так вийшло, що попала під руку ціла серія публікацій: Юрія Візниці, Ігоря Поліщука, Віталія Гайсенюка але не тільки - що вже там перелічувати. Серед бібліографічних показників можна побачити десятки і сотні робіт наших науковців, що тему в тій чи іній мірі, в тому чи іншому аспекті висвітлюють. Ну дійсно, всі ж розуміють, наскільки питання з цією нашою ментальністю стало тепер важливим. Не виходить так от якось з наскоку, жваво і весело в ту омріяну Європу потрапити. Не та ментальність?
Добре, нехай не та, але ж то не остаточний присуд історії, ментальність можна і змінити. Так, не легко це буде зробити, а треба. І починати треба було ще вчора, бо як ми ще якийсь час потупцюємо на місті, то це ж погано закінчиться. Чи не на часі вже щось почати робити в цьому напрямку?
Наприклад: взятись оці питання з ментальністю доносити в режимі дистанційного навчання до активу соціалістичних партій? А хто ж візьметься? А хто організує?
Тепер побачимо, чи вийде в нас конференція. Науково-практична. З практичного вирішення отих наукових питань.
Сумніви дуже великі, бо наші науковці статті пишуть - це ж їхня робота, але на більш живий контакт йти не хочуть. Ну от приклад з істориками. Або з іншої галузі, електронної.
Так само і партійні функціонери чи керівники зайняті організаційними питаннями, за навчання свого активу все взятись не можуть.
Але ж і кидати цю справу не можна. То зробимо спробу згаданих фахівців до розмови залучити.
Зрозуміло, не тільки їх, так само активістів, простих партійців, що вагу наукового підходу до питань етнополітичних розуміють. І готові, що важливіше за все, рухатись тут від нашої минулої ментальності до якоїсь нової, більш дієвої і результативної.
І про наші ресурси. Це навчальний центр, а також засоби Гугль Класруму. Цілком сучасний арсенал. Хоч для його використання чогось не вистачає... Ментальність не та?
Немає коментарів:
Дописати коментар