суботу, 26 листопада 2016 р.

Фейсбук як інструмент партійного будівництва

Ми раніше говорили про Інтернет-інфраструктуру сучасної партії . І при цьому виходили з певного розуміння того, що уявляє собою Фейсбук як засіб формування тої інфраструктури. 

Втім, в подальшому виявилось, що на цьому треба зупинитись окремо.


Фейсбук, як подумати, штука зовсім проста: одні пишуть, інші читають і відповідають. Але для того, щоб ефективно використати його в партійному будівництві, треба придивитись до деяких аспектів  того писання-читання уважніше. І тоді будуть помітні такі от речі:

1.  Установка

Фейсбук є новітнім надбанням цивілізації, чудом з чудес, якому можна і треба віддати весь свій вільний час.

Фейсбук є диявольською штукою, що відволікає серйозних людей від роботи і створює їм додаткові проблеми.

Це два гіпертрофованих, крайніх ставлення до Фейсбуку, на які, звісно, можна було б і не зважати, адже кожен з нас їх не поділяє. Втім, реальне ставлення конкретної людини знаходиться десь між наведеними формулами і при тому виразно зміщене до одного з полюсів. 

Щоправда, той, хто насправді негативно ставиться до Фейсбуку, не може про це сказати вголос. Його ж тоді будуть вважати ретроградом, відсталою, несучасною людиною, в нього погіршаться – і суттєво – перспективи кар'єрного зростання. Тому він має на словах підтверджувати свою відданість широкому впровадженню соціальних мереж (у нашому випадку в практику партійного будівництва), а насправді…

- Ви, пане Петре, вже в Фейсбуці?
- Так, звісно, аякже!

Одного погляду на такий акаунт достатньо, аби зрозуміти, чи то дійсно реальний вхід, що працює, чи просто «відмазка» про людські очі.

2. Час

Фейсбук потребує часу. У два виразних способи. Перший – ранковий чи вечірній, коли людина сідає до клавіатури і спілкується розважливо, серйозно, фундаментально. І другий – на протязі дня, коли повідомлення коротенькі, більше схожі на привітання, що ми їх кидаємо мимохідь знайомим на вулиці.

Як би там не було, людина, що вирішила для себе бути в Фейсбуці, має виділити для цього час. А як того часу нема? То це означає тільки, що ота згадана установка в цієї людини зміщена до негативу. Може навіть і несвідомо. А може свідомо? Може людина дійсно очікує від Фейсбуку тільки неприємностей і марнування часу?

Питання надто складне, психологічне, але практично вирішується дуже просто: треба подумати і виділити певний пілотний або пробний бюджет. 15 хвилин знайдеться щодня? Так, цього цілком вистачить, щоб на протязі пари тижнів оцінити всі переваги і проблеми цього способу існування і інформаційному просторі. А надалі вже як життя підкаже. Питання не в тому, чи бути в Фейсбуці, питання в тому, як це робити і скільки витрачати часу.

3. Люди і спільноти

Фейсбук безмежний. І тому для того, хто хоче використати його з користю для себе і своєї справи, постає найперше питання: як відокремити своє, потрібне від чужого, зайвого?

Знов два напрямки: люди і спільноти. Налагоджувати зв'язок треба не з усіма (!), хто пропонує затоваришувати. А долучатись треба не до всіх спільнот, куди кличуть знайомі і незнайомі люди.

А скільки може бути Фейсбук-знайомих і до кількох спільнот варто долучатись? То виключно індивідуальна справа - зрозуміло, з урахуванням затвердженого бюджету витрат часу.

4. Писання

Нарешті дійшли до того, з чого почали: люди в Фейсбуці пишуть. Але не просто на папері, пишуть за допомоги технічних засобів, тому розділимо питання на дві частини. Одна проста і зрозуміла, інша надто складна, щоб її тут розкрити, але і не згадати не можна.

4.1 Технічні аспекти

По-перше, клавіатура, по-друге, певні компоненти інтерфейсу або як про них кажуть «кнопочки».

Про клавіатуру не варто забувати. Я бачив багато дуже поважних людей, які з клавіатурою не дружили. І чим більш поважна людина, тим більша спокуса перекласти ту роботу на секретарку чи помічника. Ні, клавіатуру треба опанувати, тут справи на два-три тижні за умови регулярного вправляння. Як було сказано вище, в межах запланованого часу. І можете бути певні: рано чи пізно кожному доведеться щось набрати на клавіатурі на очах більшої чи меншої кількості людей. Ефект тої ситуації зрозумілий.

Інтерфейс не потребує нічого більшого ніж раз побачити. І зрозуміти, що і як там працює. Нічого складного, втім оті дрібненькі рисочки або цяточки, на які людина не схильна зважати, а комп'ютер неухильно і залізобетонно розуміє їх по-своєму… 

Рішення відоме: не поспішати, добре зрозуміти логіку, вона обов'язково є, і потім насолоджуватись – а вправна робота завжди приносить нам насолоду – ефективним спілкуванням. Воно тому і визнається найвищою цінністю у сучасному світі, що підносить людину, розвиває її. Кожного дня Фейсбук приносить нам не просто новини, він змінює, збагачує особистість: потроху, непомітними порціями, але кожен день.

Чи можемо ми висунути вимогу до пересічного партійця про те, що він має бути в Фейсбуці, повинен входити до партійних спільнот і, по-перше, читати, що там пишуть колеги, а по-друге, брати участь в обговоренні? Так, технічні аспекти писання у Фейсбуці є абсолютно доступними для будь-якої освіченої людини, тим більше члена партії.

4.2 Журналістські аспекти

В Фейсбуці можна розмістити і роман, і поезію, але тоді вже треба казати про літературні характеристики тих текстів. Ми не будемо чіпати літературу як таку, але погодимось з тим, що як людина пише хоча б і коротеньке повідомлення або коментар, то все одно це є мікрофрагментом журналістської праці. Текст же має бути і компактним, і цікавим, і структурованим, не кажучи вже про те, що… ну і так далі, бо тема невичерпна. Зараз нам достатньо її просто означити. Отже, для ефективної роботи в Фейсбуці треба «вміти писати» – зрозуміло, що мається на увазі тепер.

А чи можемо ми висунути вимогу до партійця стосовно його вміння писати вже по-журналістські? Ні. А до лідера – так. 

Лідер, як він хоче бути таким в ХХІ сторіччі, має вміти і говорити, і писати. Зокрема в Фейсбуці. На партійному сайті також, але то вже розвиток, правда? Як навчиться писати в форумі коротенькі тексти, то вже тоді візьметься і за великі статті. На підставі вражень від тих самих форумів.

Ну от і все. Тепер до форуму – на обговорення.




2 коментарі:

  1. Тема дуже важлива. Розуміння організації людей детально вивчав Євген Гігаурі. Вважаю, треба починати з вивченя наявних бачень проблеми. Залучення фейсбук-інструменту для вирішення задач спілкування комфортне, бо вже готове. Але треба розуміти ризики використання безкоштовного сиру. Щодо партій. Розвиток мого розуміння про гуртування людей дійшов висновку, що партійна структура гуртування має скриту можливість централізованного впливу на формування свідомості громадян. Це більш руйнівна сила нашого суспільства, ніж телебачення. Конституційний устрій нашого суспільства передбачає структурний розподіл на рівноправні одиниці - територіальні громади. Самостійність і єдність громад передбачає діяльність цих громад по захисту своїх інтересів. Це і є політика. Громади є власниками всього національного багатства, тому тільки вони є власниками політики навколо свого майна. Створення політичних партій можливе всередині громад. Всі зовнішні структури це скурвлення політики громад і можливість негативного впливу на життя громад.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О, пропустив відповідь, спасибі, пане Василю, за підтримку.
      Але я ставлю питання про набагато простіші речі: вміє активіст користатись ФБ чи не вміє. Поглянувши на форуми, де в нас є багато активістів, маємо визнати - не вміють вони це робити. Як особи. І надалі вже організації, якими ті особи керують...

      Видалити